середу, 1 травня 2013 р.

Чарльз Резнікофф. З книги Ритм ІІ 1919




---
1
Я навіть не був в полях
чи клав свою займу в мяку піну
і ось ти приходиш дмиючи, прохолодий вітер

---
2
Я покинув театр
тримаючи такт, тримаючи такт до музики
Вона ліпиться до стоп
Ступлений у гній

Ніч настає
у неігристих пушинках

---
3
Я постукав. Дивний голос відповів
Отож вони, теж, переїхали.

Ми ходили туди-сюди кварталом так багато раз
допоки я не залишивсь самим

Цікаво, а куди вони переїхали?

---
4
Я дивлюсь крізь дахи
через листя у чорних візерах
де ти сховався, місяце?

Точно, я бачив його
широкогрудого й золотого
що йде нам назустріч

---
5
Зимній полудень темнішає
чоботар нагнувся до чобота
його молот стукає швидше

стара жінка чекає,
стираючи холод зі своїх рук

---
6
Уперті мухи гомонять
Вранці, коли вони прокидається

Пласкі дахи, вищі, нижчі
димоходи, баки, карнизи

---
7 Шкрябавка

Одне плече нижче
з непевним кроком як ведмідь накручений
запах мокрого чорного дрантя, котре вона чистить перед собою

дере чотирма закляклими пальцями свою напівлису голову
посміхається

---
8
Коні закидаюсь свої голови та стукають по порожнистій підлозі
Колесо встукається у колесо
Коли пором виковзує у смутний вітер

із здминими гривами і хвостами
коні тягнуться поперед тягаючи наїзників

тонкі коні ступають повз газону в парку
малі підкови наново підбиті
голови вгору, ніздрі хапають повітря

Немає коментарів:

Дописати коментар